Чи варто суміщати ШІ з психічним здоров’ям дітей? Нещодавно опубліковане Дартмутське рандомізоване контрольоване дослідження (РКД) було присвячене вивченню ефективності використання терапевтичного чат-бота на основі генеративного ШІ для лікування великого депресивного розладу (ВДР), генералізованого тривожного розладу та розладів харчової поведінки (у дорослих).
Я не фахівець з психічного здоров’я. І я не програміст. Але як досвідчений підприємець, я бачу як перспективні для мети можливості на стику технологій і вертикальних галузей, таких як психічне здоров’я, так і червоні прапорці. У цьому випадку мета полягає в тому, щоб підготувати якомога більше дитячих терапевтів за допомогою навчання найвищого рівня, а можливість — у масштабуванні навчання за допомогою впровадження технологій, у тому числі з використанням штучного інтелекту.
Сім років тому випадковість привела мене на посаду генерального директора міжнародної тренінгової організації в галузі поведінкового здоров’я, заснованої творцем науково обґрунтованої моделі діалектичної поведінкової терапії (DBT), що, своєю чергою, призвело до співзаснування тренінгового центру поведінкового здоров’я (CTC link) з творцем моделі ДПТ для дітей (DBT-C), доктором Франческою Перепльотчиковою. У двох словах, модель #ДПТ — це індивідуальні стратегії та інструменти для пошуку виходу з екстремальної емоційної дисрегуляції та суїцидальних думок / самоушкодження, із попереднім прийняттям того, що ви одночасно можете поділяти дві протилежні істини. Це і є діалектика. Наприклад, ви можете одночасно хотіти накласти на себе руки та прагнути жити повноцінним життям. Стандартна модель ДПТ була розроблена для клініцистів, які працюють з дорослими; навчання складається з двох тижнів дидактики у двох частинах, з піврічною практикою та консультаціями між ними. Клініцисти також беруть на себе довгострокове зобов’язання приєднатися до клінічної команди ДПТ, де члени команди підтримують одне одного в роботі з клієнтами. Іншими словами, стати терапевтом ДПТ — це зобов’язання, що відображає той рівень відданості, якого потребують клієнти, аби їм можна було допомогти. Окрім сприяння самоусвідомленню своїх емоцій та розпізнаванню факторів, які ними керують, терапевти навчають своїх клієнтів регулювання екстремальних емоцій за допомогою таких навичок ДПТ, як стресостійкість та протилежна дія. Цей короткий вступ (навіть не) є версією стандартного ДПТ у форматі нотаток для конспекту. Для глибшого, більш професійного занурення ви можете знайти тисячі світових клінічних досліджень з кількісною оцінкою позитивних результатів.
Візьмемо хоча б Дартмутське дослідження, яке “провело перше в історії клінічне випробування генеративного терапевтичного чат-бота на основі штучного інтелекту та виявило, що програмне забезпечення призвело до значного поліпшення симптомів у учасників, згідно з результатами, опублікованими 27 березня в NEJM AI. Учасники дослідження також повідомили, що вони могли довіряти та спілкуватися з системою, відомою як Therabot, на рівні, ідентичному до взаємодії з фахівцем у галузі психічного здоров’я”. (Посилання на статтю розміщено в першому коментарі.) А ось і червоний прапорець: “Ми не очікували, що люди будуть ставитися до програми майже як до друга. Для мене це вказує на фактичне формування стосунків з Therabot”, — зазначає Якобсон. “Мені здається, що людям також було комфортно розмовляти з ботом, оскільки він не засуджував їх”. (Окремо ми поговоримо про залежність від чат-ботів у наступному дописі): “Це дослідження виявило, що дослідницька група має бути готова втрутитися — можливо, негайно — якщо пацієнт виявляє ознаки загрози власній безпеці чи навіть життю, наприклад, суїцидальні думки, або якщо програмне забезпечення реагує у спосіб, що не відповідає найкращим практикам”, — додає він. “На щастя, з Therabot це траплялося не часто, але це завжди є ризиком за використання генеративного ШІ, і наша дослідницька група була готова до цього”. Завжди є ризиком?? Це нагадує метафору — і діалектику (!) — “Повністю автономного водіння (під наглядом)” від Tesla. До вашого відома, коли ви маєте справу з клієнтами з підвищеними ризиками, галюцинації ШІ або упереджені алгоритми є абсолютно неприпустимими, оскільки вони можуть посилити суїцидальні тенденції або створити відчуття ізоляції там, де його раніше не було.
Тож яке відношення Дартмутське РКД має до дітей? Зрештою, воно передбачало використання додатку Therabot дорослими, тож навіщо про нього згадувати? Подібно до того, як стандартна модель ДПТ була розроблена для роботи з дорослими, чат-боти, відкинувши поки що червоні прапорці, за замовчуванням створені для дорослих, що піднімає ще один момент для майбутньої публікації про чат-ботів, нібито створених для дорослих, але орієнтованих на підлітків та молодь… Ані стандартне ДПТ, ані додатки, орієнтовані на дорослих, не можуть працювати з дітьми (або молодими людьми) без ретельного вивчення та адаптації, щоб краще відповідати їхньому рівню розвитку та когнітивним здібностям. І чому це так? Повернімося до моделі ДПТ. Терапевти ДПТ працюють з дорослими клієнтами, щоб регулювати їхні емоції, викликані зовнішніми факторами в їхньому середовищі. Це передбачає той факт, що дорослі можуть вибирати своє оточення. Але що робити, якщо ви дитина з вираженою емоційною, схильністю до самоушкодження та/або суїцидальних думок? (І так, діти так само схильні думати про самогубство, як і дорослі.) Ви не можете обирати своє оточення. Ваші опікуни, які зазвичай є вашими батьками (але не завжди), визначають динаміку вашого оточення. Насправді, ваше оточення може бути причиною вашої дисрегуляції. Уявіть, що батьки відвозять дитину на психотерапію, терапевт працює з дитиною над когнітивною реструктуризацією, а потім дитина повертається в те ж саме дисфункціональне середовище, яке зводить нанівець роботу терапевта. Саме тут вступає в гру адаптація ДПТ для роботи з дітьми, запропонована д-ром Перепльотчиковою. Її модель ставить на перше місце роботу з батьками, щоб створити для дитини середовище, готове до змін — навчити їх бути терапевтами для своєї дитини, що вимагає від них спочатку навчитися регулювати власні емоції, а потім обернутися та навчити вже своїх дітей навичок емоційної регуляції за допомогою рольового моделювання та практики «впоратися на випередження». Насправді, вона каже, що робота з власне дитиною — це розкіш.
Бути людиною — це про зв’язок, і найбільш значущим міжособистісним зв’язком для дитини є зв’язок з її біологічними батьками або основними опікунами. Жоден додаток не може замінити ці надзвичайно інтимні стосунки. Для дітей неможливо оминути той факт, що батьки/опікуни є основними інструментами їхніх когнітивних змін. І давайте відсвяткуємо це!
З іншого боку, одним з основних інструментів для зміни поведінки є валідація. Валідація терапевтом емоцій і поведінки клієнта, які були викликані конкретною ситуацією, повинна бути справжньою, щоб сформувати у клієнта довіру до того, що терапевт розуміє і/або сам пережив щось подібне. Це є основою для продуктивних стосунків між терапевтом і клієнтом. Звичайно, бот може імітувати спільний досвід та емпатію, але, зрештою, це все ще алгоритмічна машина. І принаймні поки що бот не може відтворити мудрість, яка походить від інтеграції емоцій з розумом (у ДПТ це називається “мудрий розум”), і направляти клієнта на шляху активації його власного мудрого розуму.
На цьому етапі ви можете подумати, що я/ми категорично проти ШІ у сфері психічного здоров’я. Ні, зовсім навпаки. Але для нього є своє місце, і це не місце терапевта. Можливо, як допоміжна роль для терапевта, коли захисні механізми будуть більш надійними, але це РКВ продемонструвало, що ми ще не на тому етапі. Наразі ми дотримуємося імерсивних клінічних тренінгів із застосуванням ШІ та психоосвіти для батьків, які посилюють людський зв’язок у підтримці емоційної регуляції. Насправді, ми б навіть сказали, що зосередження на рішеннях на основі ШІ, які розв’язують системні проблеми, пов’язані з глобальною нестачею терапевтів, є кращим використанням часу, таланту і ресурсів, аніж створення синтетичних терапевтів, які лише усувають симптоми. Тож насправді тут є третя індустрія, яка перетинається з Навчанням та Розвитком (L&D). Залишайтеся з нами, щоб дізнатися більше про це та багато іншого.